вівторок, 10 червня 2014 р.

Розвиток критичного мислення

Розвиток критичного мислення та формування моральних цінностей особистості з метою її подальшої успішної адаптації в сучасному суспільстві на уроках світової літератури

Теоретичне обґрунтування

        Головною передумовою розвитку критичного мислення стала теза Освіту не дають, її здобувають. Інтерес до технології критичного мислення  як освітньої інновації зявився в Україні близько п’ятнадцяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.
    Дану проблему досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення);  науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання)  та ін.
      Виокремлюють шість ключових елементів критичного мислення:
1)  уміння мислити;
2)  відповідальність; 
3)  формулювання самостійних суджень;
4)  критерії оцінки ідей у процесі їх аналізу чи критики;
5)  самокорекція;
6)  увага та апелювання до контексту.

Актуальність проблеми зумовлена:
     Необхідністю навчити сьогоднішнього школяра
  •  самостійно й критично осмислювати реалії життя;
  •  не зациклюватися на окремих проблемах;
  •  розрізняти добро й зло та розуміти, що саме конфлікт цих категорій сприяє розвитку;
  •  вносити нові ідеї в різноманітні сфери суспільного буття;
  • бути вільним від догматизму;
  • розуміти, що будь-яка людина має право самостійного вибору.
      Необхідністю виховати в учнів
  • стійку життєву позицію;
  •  уміння адаптуватися до умов реального життя;
  • емоційне та чуттєве сприйняття світу. 
     Пріоритетними питаннями, які потребують вирішення в рамках даної проблеми, є:


  • доцільне впровадження інноваційних педагогічних технологій;
  •  використання діалога як  необхідного елемента навчальної діяльності на уроках світової літератури;
  •  інтегрування світової літератури з історією, кіномистецтвом, театром, музичним та образотворчим мистецтвом.
    У роботі над даною проблемою необхідне дотримання таких принципів:


  •  доступності, наочності, толерантності, поваги до особистості дитини;
  • особистісно-орієнтованого, індивідуально-диференційованого підходу до навчання;
  • оптимального співвідношення розвитку й саморозвитку учня;
  • поєднання навчання й виховання;
  • гуманістичної спрямованості, розвитку унікальної своєрідності кожної дитини.
Головними завданнями вважаю:


  •  виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища й події сучасного життя, вільно висловлювати власну думку;
  • формування високоморального світогляду школяра, його найголовніших життєвих компетентностей;
  • вироблення вміння в учнів правильно визначати проблеми художніх творів та шукати шляхи їх вирішення, формувати власну позицію й порівнювати її з позицією того чи іншого митця, характеризувати героїв та їх учинки, давати їм відповідну оцінку.
За мету ставлю:
  • повну відмову від авторитарної педагогіки;
  • перехід до педагогіки партнерства, пам’ятаючи слова Р. Емерсона, що “секрет успішного виховання – у повазі до вихованця”;
  • корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу;
  • відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів середшколярів;
  • формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє. 
Виховання етичного, толерантного ставлення до чужої думки.

Педагогічна майстерня…
“Я мислю – отже, я існую”,  - сказав у свій час відомий французький філософ Рене Декарт. Подібну думку висловив і Дені Дідро: “Люди припиняють мислити, коли перестають читати”. Ці фрази, як ніякі інші, висловлюють сутність уроків світової літератури – через читання текстів художньої літератури до їх осмислення, аналізу, розуміння й потім до адаптації в реальності. Адже на повноцінне життя в сьогоднішньому стрімко мінливому, бурхливому світі, де панує «споживацька цивілізація» (Л.Андреєв), де прагматизм і меркантильність беруть гору над моральністю й душевністю здатна тільки людина критично мисляча, якою не можна маніпулювати, яка здатна приймати самостійні рішення.
Уроки світової літератури якраз і допоможуть сучасному учневі навчитися критично мислити, адже краще навчатися на чужих помилках.
Працюючи над проблемою, я відкрила ще одну істину: критичне мислення не може розвиватися ізольовано, воно завжди виступає в гармонії з моральними цінностями.
Стратегій та прийомів розвитку критичного мислення, як свідчить педагогічна література, багато. Я у своїй практиці використовую тільки ті, які на мій погляд, найбільше адаптовані до школи й тому найбільш ефективні.

Опис педагогічних прийомів формування критичного мислення в учнів на уроках світової літератури
З метою розвитку критичного мислення використовую, перш за все,  діалоги ( на мою думку, найнеобхідніший елемент уроків літератури). Підбираючи питання, намагаюся створити проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.
         Цікавою формою розвитку мислення є створення сенканів (узагальнення роботи над твором чи образом).
         Сенкан – невеличкий твір, що складається за такою схемою:
      1 рядок -  одне слово, іменник, який є темою сенкану;
      2 рядок – два слова, прикметники, які є означеннями до теми;
      3 рядок – три слова, дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою;
      4 рядок – чотири слова, фраза, якою висловлюється розуміння теми;
      5 рядок – одне слово, іменник – синонім до теми.

Одним із прийомів роботи в групах або  в парах є так званий
“Інформаційний пакет”, який сприяє розвитку критичного мислення в широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:
-         Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?
-         З яким твердженням не можна  погодитися?
-         Чиї думки найоригінальніші?
-         Які вислови сподобалися?
-         Доповніть “пакет” власною думкою (цитатою, прислів’ям).
Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.
         Універсальним збудником думок та емоцій учнів є прийом “Незакінчене речення”, який дає можливість учням висловитися з того чи іншого питання. Учитель формулює початок речення й пропонує закінчити його:   - Коли б я був…
-         Таке рішення булоприйнято, тому що…
-         Це мій улюблений герой, бо…
-         Найвктіальнішою проблемою твору вважаю…
-         Учинки героя не розумію, бо…

 Цікавою формою роботи над  характеристикою образу є так званий  «Прийом гамбургера» (узято із американської системи викладання ). Учням пропонуєть заповнити схему, даючи відповіді, що починаються зі слів:
Герой (коротко характеризується персонаж на початку твору, чи в ситуації, обраній для аналізу)…
Хотів…
Але…
Тому…
Потім.
Якщо учень серйозно поставиться до завдання , то матиме розгорнути відповідь на питання.
     Ще однією корисною формою для розвитку мислення учнів є характеристика героя за початковими літерами його імені. Наприклад, при вивченні роману «Майстер і Маргарита» М.Булгакова пропоную схарактеризувати за даною схемою головну героїню:
Милосердна
Активна
Рішуча у воїх діях і вчинках
Г
А
Р
И
Т
А
У кінці роботи учням пропонується доповнити характеристику тими рисами, які не вдалося використати в завданні. Обов’язковим питанням при вивченні образу є: «Які риси цього літературного персонажа вам імпонують, чому саме вони? Які риси допомогли б герою жити в наш час, а які б завадили?».
    Подібне завдання можна давати  також для аналізу почуттів, які розглядаються в даному творі, або за першими літератми імені героя пропонується записати слова-асоціації, які виникли під час читання твору.
Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника  чи його біографією використовую “Вільне письмо”. Дана стратегія допомагає зібрати свої думки через записування їх без зупинки. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати.
         Для перевірки засвоєння й розуміння змісту прочитаного твору доцільно використовувати прийом “Порушена послідовність”.  Учням потрібно відтворити із запропонованих речень чи абзаців текст і відновити сюжет твору. Кількість карток необмежена.
         Результативним  для розвитку критичного мислення є прийом “Збережи останнє слово за собою”.  Учень, який першим розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право зробити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечивши, доводячи свою думку.
         Досить ефективним під час колективного обговорення теми чи проблеми є прийом “Мозковий штурм”, який дає можливість кожному члену дискусії висловити власну думку, виявивши і знання тексту, і самостійність суджень, а також спонукає кожного проявити свою уяву.
 Для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом
“Гронування” або “Асоціативний кущ”. Підсумовуючи вивчене, учням  пропонується створити образ літературного героя чи передати свої знання про літературну добу  через схему.
         Останнім часом на своїх уроках  використовую метод проектів. Це така діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. У своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Учні створюють портфоліо – систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, твори, казки, есе, вірші, тощо.
         У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки – диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом “Обери позицію”. Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.
До дискусії усіх учнів спонукає прийом “Коло думок”. Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, - висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов’язані з твором, що вивчається.
Стратегія “Кола Вена” допомагає учням скласти порівняльну
характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.
         Ефективним у роботі є прийом “Прес”. Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:
1. Я думаю, що…
2. Тому, що…
3. Наприклад…
4. Отже, я вважаю…
         Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, у чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.
         Для розвитку асоціативного мислення використовую завдання типу: «Яким кольором можна зобразити долю героя, ту чи іншу життєву ситуацію, літературну чи  історичну добу». «З яким предметом можна порівняти героя? Якщо образ є динамічним треба намалювати кілька виглядів обного й того ж предмета.
         Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок – подорож, урок – представлення проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини.
        Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали.

Результати досвіду
Навчання за технологією критичного мислення  ефективне й результативне. Воно розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність учня; виховує самостійність; дає можливість школяру самореалізуватися та самоствердитися; позбавляє процес навчання механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися.


СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ
  1. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне  мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник / За наук.ред. О.І.Пометун — Харків 2007. — 190 с.
  2. Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій, Харків, „Основа” 2011.
  3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. Посібник. - К.: Вид. А.С.К., 2004.
  4. Секіріна В. Формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. - 2006. - № 43. - С.7-12.
  5. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д.; Наук.ред.передм.О.І.Пометун. — К.: Вид-во "Плеяди", 2006.
  6. Троцюк В.Б. Вчимося знаходити авторські орієнтири в тексті художнього твору // Зарубіжна література в школах України. — 2010. — №11.
  7. Тягло О. В. Критичне мислення. Харків, „Основа”. 2008.
  8. Хроменко І.А. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини // Зарубіжна література в школах України. — 2007. — №8.
  9. Хроменко І.А. Уроки-портрети та літературні вечори у школі. Тернопіль: Мандрівець, 2003. — 167 с.
  10. Хроменко І.А. Ігрові та творчі завдання на уроках зарубіжної літератури. 8—11 кл. Тернопіль: Мандрівець, 2005. — 172 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар